У житті нашого села небагато пам’ятних дат, але дата заснування його є найважливішою оскільки з того часу почався відлік історичного розвитку населеного пункту Ман гейм (Каменка) в Одеському повіті Херсонської губернії

Архівні документи й історія заснування Мангейму  свідчать про наступне. Ще в середині 1803 року ряд сімей з Німеччини звернулися до імператора Росії  Олександра І з проханням дозволити їм переселитися на землі Південно-Східного Причорномор’я.

Перше поселення з’явилося у 1804 році в Овідіопольському районі. А наш            Мангейм  народився у 1808 році.

Мангейм  заснували 60 сімей, з них 26 прибули з Бадена, 16 з Ельзасу, 8 з Рейніфауна, 10 з Прусської Польщі.

Переселенці добиралися довго і важко. Так, для заснування Мангейму було відведено 3785 десятин землі.

У зв’язку з переселенням емігрантам надавалися пільги: звільнення від податків на 60 років, виділення земельних наділів у розмірі 60-65 десятин, а також грошова допомога.

По прибутті на місце переселення переселенцям надавалася позика в сумі 300 рублів. Це було на той час велика сума.

У 1817 році пільги були скасовані, а в 1818 році у зв’язку зі скаргами жителів уже існуючих населених пунктів кожен переселенець повинен був мати майно і грошові кошти не менше 300 гульденів.  Якщо цього не було переселення не дозволялося. Та не дивлячись на обмеження, бажаючих переселитися збільшувалось, тому в 1820 році переселення було припинено.

У1883 році в поселенні Мангейм  жили 175 сімей. Повний земельний наділ складав 50 десятин. Були сім´ ї які мали більше або менше землі, а були такі, що й зовсім не мали наділів, а тільки присадибні ділянки. Поля Мангейму  тягнулися вздовж залізниці від Карпово до Єреміївки.

Сто років тому, в 1899 році в селі Мангейм

нарахувалося  208 дворів . Жили 1776 чоловік .На території села були : волоска управа  , земська поштова станція , римо-католицька  церква , земські школи , у яких навчалося 217 учнів .

   На 1915 рік населення  Мангейму  складало вже 2076 чоловік . Після об’єднання  у 1922 році України , Білорусії , Кавказу , середньої Азії й Росії. У 1923 році утворено Мангеймський  район  з центром у Мангеймі  . До цього району входили : Секретарівська , Вигодянська , Василівська  та Мангеймська волості . У свою чергу Мангеймську волость складали  крім самого Мангейма , ще й хутори Кагарлик , Руднево , Гидирши і Божий дар.

    Літо у Мангеймській волості завжди було сухим і жарким . Тому тут спорудили льодник . Лід на санях доставляли з дамби .

   В 1925 році в результаті  укруплення  районів  ліквідується Мангеймський район , який приєднується до Земського  ( Лимансього) району .

  Через рік Мангейм знову став  районним центром  , уже новоствореного  Фрідріх-Енгельського  району . З 1943 року  Мангейм відноситься до Василівської  сільради.

   На початку  50-х років Мангейм  було переіменовано   в Кам’янку  . В 1970 році  за клопотанням  голови. Василівської  сільради  адміністративний центр  сільради переведено  у Кам’янку ;  але  сільрада переведену  називаеться   Василівська.

    Від Мангейму  зосталося лише верхне село , а середину з  його постоялими дворами  повністю розпалося . Школа  сьогодні стоїть  на місці колишнього  сільського старостату . А на місці  де зараз Будинок культури , була будова Мангеймської волості .

   В 1944 році Одеськими заводами ім.Січневого  повстання , Жовтневої  революції  та  іншими були утворені на території  Мангейму підсобні господарства.

   16 березня  1959 року   на базі  Одесько-курортного  управління  був  створений радгосп  «Кам’янський»   який у листопаді 1995 року  перейменовано  у  КСП Кам’янський .

   Сьогодні село Камя’янку  складають 8 вулиць , 440 дворів і 48 квартир . У селі проживають півтора тисячі  чоловік  чотирнадцяти національностей . Сере них  11 учасників   бойових  дій у Великій  Вітчизняній  війні , 446 учасників  трудового  фронту , понад  500 пенсіанерів , 480 школярів.